Це не іграшки. Що потрібно знати про безпеку дітей в інтернеті
Що потрібно знати про безпеку вашої дитини в мережі (Фото: depositphotos)
Кібербулінг, секстинг, грумінг, сексторшн, заборонений контент, спілкування з незнайомцями в соцмережах, шкідливі програми — це далеко не повний перелік, на який наражаються діти в інтернеті.
У спільному проекті з Київстар ми пояснюємо, що потрібно знати про безпеку вашої дитини в мережі і як захистити її від найпоширеніших онлайн-загроз. У лютому цього року мобільний оператор підтримав ініціативу #stop _ sex тинг і спільно з Мінцифри і Уповноваженим з прав дитини створив просвітницький портал stop-sexting.in.ua. На ньому можна знайти рекомендації для дітей, які наражалися на погрози в Інтернеті, а також інформацію для батьків і шкільних вчителів, яким важливо вести діалог на цю тему.
Інтернет вже давно став новою реальністю і максимально увійшов в життя людей в усьому світі. Особливо актуальною роль інтернету виявилася під час карантину в 2020 році: цифрові сервіси допомогли нам працювати, відпочивати, влаштовувати свій побут
Але, як і звичайна реальність, світова павутина несе величезну кількість прихованих загроз для користувача, які можуть серйозно нашкодити його життю. І якщо дорослі люди завдяки своєму досвіду або рівню інформаційної гігієни можуть оминути ці загрози, діти часто-густо залишаються беззахисними перед негативними сторонами інтернету.
За різними підрахунками діти від 8 років, у яких є доступ в інтернет, проводять онлайн майже 44,5 години на тиждень. При цьому, згідно з даними Eurostat, абсолютна більшість молодого покоління використовують смартфони для доступу в інтернет.
Саме цей фактор може відігравати ключову роль щодо онлайн-безпеки дитини: телефони прийнято вважати «особистим» засобом комунікації; діти легко можуть приховувати від батьків те, що вони роблять в інтернеті за допомогою мобільних гаджетів, а засилля месенджерів, соцмереж і мобільних додатків ускладнюють батьківський контроль за тим, що вчиняють їхні діти в мережі, з ким вони спілкуються і який контент споживають.
«Кожен з нас сьогодні живе з „ефектом спальні“. Це явище, коли, будучи фізично в безпеці, ми готові робити в інтернеті набагато більше і швидше ніж в офлайн-житті. Швидше довіряти, швидше ображати, більше розповідати про себе. Тому, на жаль, діти в нашій країні вже страждають від таких онлайн-злочинів, як вимагання інтимних фото, шантаж і сексуальне насильство після або під час знайомств в онлайн — це сучасна реальність», — пояснила Анастасія Дьякова, засновник проекту # stop_sexтінг та радник з питань безпечного Інтернету віце-прем'єр-міністра — міністра цифрової трансформації України.
У зв’язку з цим розглянемо основні загрози, з якими можуть зіткнутися діти онлайн, і з’ясуємо, як можна убезпечити дитину від найнесприятливіших аспектів мережі.
Чому інтернет небезпечний для дітей?
Фахівці дитячого фонду ООН UNICEF виділяють три основні форми ризику, які загрожують дітям в інтернеті: контент, контакт і поведінка.
Загроза неприйнятного контенту — найбільш поширена для дітей. Величезна кількість матеріалів в мережі представляють порнографія, зображення і відео зі сценами насильства, матеріали, що розпалюють ненависть і дискримінацію, а також веб-сайти, які пропагують вживання алкоголю / наркотиків, членоушкодження або самогубство.
Загрозу небезпечних контактів для дітей представляє спілкування з дорослими, які переслідують різні сексуальні цілі, хочуть схилити дитину до певних дій або шантажують її за допомогою психологічного тиску. Експерти називають це терміном «сексторшн». Таким чином зловмисники, наприклад, можуть обіцять розіслати інформацію або відверті фотографії, які отримали від дитини раніше, друзям і близьким, якщо не отримають певну суму грошей.
Також небезпеку може представляти секстинг — пересилання знімків, відео або повідомлень дітей з інтимним змістом. Діти можуть надсилати такі матеріали як знайомим, так і не знайомим їм в реальному житті людям. І з багатьох причин секстинг цікавий для дітей: за його допомогою вони вивчають власну сексуальність, висловлюють довіру, а ще часто вважають, що це безпечніше, ніж сексуальні відносини. У 2017−2018 роках національна гаряча дитяча лінія «Ла Страда-Україна» отримала 2627 запитів з приводу секстингу.
І останній ризик — поведінковий. В цьому випадку діти самі можуть виступати творцями ризикованого контенту або бути «небезпечним» контактом. У більшості випадків така загроза стосується кібербулінгу, — цифрове цькування однолітків і створення матеріалів, що викликають ненависть до інших дітей.
З огляду на те, що переважна частина дітей віком від 9 до 17 років використовують інтернет для перегляду відеороликів, онлайн-ігор, спілкування в соціальних мережах, споживання інформації через пошукові платформи, публікацію своїх фото, створення контенту, блогів
Згідно зі статистикою декількох дослідницьких організацій та правоохоронних структур США, 70% дітей віком від 7 до 18 років випадково мали справу з онлайн-порнографією в мережі, а майже 90% користувачів цього ж віку бодай раз бачили контент для дорослих в інтернеті.
Водночас майже 100% дітей зареєстровані в соцмережах, і з них 71% дівчаток і 67% хлопчиків зізнавалися, що відправляли непристойний контент своїм партнерам, а більше половини дівчаток ведуть інтимні стосунки онлайн (секстинг) з іншими користувачами.
За даними ФБР, в період з 1996-го кількість дитячого порно в мережі зросла на 2000%, 77% жертв інтернет-збоченців представляють діти до 14 років, а багато онлайн-чатів дозволяють зловмисникам анонімно схиляти дітей до незаконних сексуальних стосунків. Величезна частина з отриманого контенту може потім поширюватися в мережі публічно і використовуватися для шантажу дітей.
Часто-густо діти не розповідають батькам, з ким вони спілкуються онлайн і які відносини ведуть з незнайомими користувачами. Крім того, у випадках тиску і шантажу підлітки можуть побоюватися звернутися до своїх близьких і не знають, де отримати кваліфіковану допомогу.
До чого призводить неправильне використання інтернету дітьми?
Кілька років тому спалахнув один з найсерйозніших скандалів, пов’язаних з використанням дітьми популярного месенджера WhatsApp.
Декілька некомерційних дослідницьких організацій з Ізраїлю з’ясували, що закриті чат-групи в WhatsApp використовуються для поширення незаконного контенту з дітьми. Експерти виявили сторонні додатки, які мали розділи «для дорослих» і дозволяли автоматично шукати такі групи в месенджері.
Основним контентом в цих групах була дитяча порнографія і матеріали, що зображують жорстоке поводження з дітьми. Наявність таких груп порушувало правила використання WhatsApp, де було близько 1,5 млрд активних користувачів. До того ж, технологія наскрізного шифрування месенджера ускладнила пошук авторів цього контенту правоохоронними органами.
Ще один негативний сучасний «тренд», який стосувався багатьох дітей і їх батьків по всьому світу — так звані «групи смерті». В середині 2010-х медіа тиражували повідомлення про подібні групи, які представляють веб-сайти або спільноти в соцмережах, чиї автори нібито схиляють дітей виконувати певні дії, а наприкінці змушують їх вчинити суїцид, шантажуючи вбивством рідних або близьких.
Про існування «груп смерті» повідомляли в декількох пострадянських країнах, зокрема — Росії, Казахстані, Киргизстані та інших, де вони були відомі під назвами «Синій кит», «Тихий дім», «Розбуди мене о 4:20», «Червона сова», «Море китів», «Чумацький шлях», «NaN», «F57»
Факти масового залучення дітей в подібні ігри досі не підтверджені, так само як і кількість жертв від «груп смерті». Незважаючи на популярність назв цих ігор в мережі, а також їх обговорення на форумах, деякі експерти припускають, що феномен був не більше ніж дитячою «страшилкою»: кураторами груп виступали ті ж підлітки, а учасники просто поширювали міфи і легенди про маніпуляції, гіпноз і суїцид.
Незважаючи на це, тема «груп смерті» привернула увагу багатьох психологів до питання безпеки дітей в інтернеті, існування деструктивних онлайн-спільнот і батьківського контролю з тим, що роблять їхні діти в мережі.
Реальним «Синім китом» сучасності залишається кібербулінг, — проблема, з якою стикалися майже 90% молоді. Кібербулінг або інтернет-цькування — це агресивні, хуліганські дії проти користувачів мережі з метою принизити їх, змусити зробити що-небудь або просто систематично ображати.
Серед дітей поширені такі форми онлайн-цькування, як образи, домагання, переслідування, публікація особистих і компрометуючих матеріалів, поширення чуток, а часом — поргожування фізичною розправою.
Для кібербулінгу характерна анонімність «аб'юзерів» (людей, які вчиняють насильство), масовий принцип цькування одного користувача і маскування своїх дій під видом «тролінг» або звичайних жартів. Причини булінгу в мережі можуть бути різними — починаючи від банальної демонстрації переваги і закінчуючи расовою дискримінацією, любовними стосунками, глузуванням над людьми з фізичними та психологічними вадами, представниками меншин
За даними Центру з контролю і профілактики захворювань США, учні, які ставали жертвами знущань і кібербулінгу, удвічі частіше вчиняли спроби самогубств. З цієї ж причини в США з 2008-го року майже подвоїлися спроби суїциду серед підлітків, що зробило самогубство другою за значимістю причиною смертності людей віком 10−34 років.
Як захистити дітей в інтернеті?
У багатьох західних країнах вже кілька років існують програми кібербезпеки для дітей та уроки кіберзахисту в школах. Підлітків навчають контролювати свободу вираження в мережі, обмежувати доступ до власної персональної інформації, блокувати небажаний контент, використовувати різні цифрові засоби захисту проти стеження
На жаль, в нашій країні рівень інформаційної гігієни і кібербезпеки не тільки дітей, а й дорослих часто-густо залишає бажати кращого, через що молоде покоління може робити в мережі що завгодно без будь-якого контролю.
Зовсім нещодавно освітній проект #stop_sexтінг спільно з Міністерством освіти і науки України випустили довідник з онлайн-безпеки для фахівців у сфері освіти — «Рекомендації з онлайн-безпеки для педагогічних працівників». Онлайн-довідник містить загальну інформацію про поширені ризики онлайн (секстинг, сексторшен, онлайн-грумінг, кібербулінг, порнографічний контент), принципи реагування та особливості діалогу з дітьми.
Обізнані ж батьки можуть використовувати ефективні інструменти для обмеження веб-серфінгу своїх дітей і їх захисту від небажаного контенту. Більшість онлайн-сервісів, додатків, браузерів і пошукових систем мають функції безпечного пошуку, батьківського контролю, а також безліч налаштувань обмежень.
Наприклад, на цій сторінці Google можна налаштувати видачу результов Google для конкретного акаунта. Існують окремі «безпечні» браузери для дітей, які блокують небажаний контент, а за допомогою розширень в тих же Сhrome, Opera, Firefox тощо можна відключити доступ до «небезпечних» сайтів.
Що стосується повідомлень — у Facebook є окремий додаток Messenger Kids, який дозволяє батькам переглядати історії чатів дитини і відслідковувати всі зображення, що надсилаються в діалогах. За аналогією з цим сервісом, у Google є окремий відеохостинг YouTube Kids для дітей, з розширеними функціями батьківського контролю і фільтрацією відео.
Для комплексного підходу до захисту дітей і всієї сім'ї в інтернеті компанія «Київстар» розробила застосунок батьківського контролю Star Guard Family. Цей сервіс дозволяє автоматично блокувати доступ до небажаних додатків і сайтів, перевіряє місцезнаходження дитини, обмежує доступ до мережі у шкільний час або за індивідуальним графіком, інформує вас про те, що дитина прийшла додому
Крім того, додаток може перевіряти гаджети на наявність вірусів, контролювати швидкість підключення, очищувати пам’ять пристрою, зберігати заряд батареї і блокувати всі ваші файли в разі крадіжки телефону або планшета. Завантажити Star Guard Family можна в магазинах додатків Google Play і App Store. Ви також можете скористатися пробним періодом пакету Family, який становить 60 днів, і налаштувати доступ до мережі і використання додатків для 10 гаджетів у вашій родині.
Якщо ж ваші діти старшого віку легко зможуть оминути подібні блокування і для них не складно встановити будь-які «дорослі» соцмережі, — краще говорити з ними про кібербезпеку безпосередньо. Як і в разі якогось цькування в школі, кібербулінг є одним з ключових питань у вихованні дитини, причому як з боку жертви, так і з боку «аб'юзера».
Для підлітків існують окремі сервіси та освітні платформи, де фахівці можуть їм пояснити, як варто реагувати на сексуальні домагання в мережі, що робити, якщо вас шантажують вашими інтимними фото і кому про це повідомляти в першу чергу.
У вересні проект # stop _ sex тинг спільно з партнерами втілили Урядову консультаційну лінію з питань безпеки дітей в Інтернеті — 1545 (далі вибрати 3). Фахівці лінії надають кваліфіковані консультації щодо особливостей технічних налаштувань додатків, якими діти користуються в цифровому середовищі, а також підвищують рівень обізнаності дітей, батьків, фахівців, що працюють в контакті з дітьми щодо попередження та реагування на ризики, на які діти можуть наражатися в Інтернеті. Здійснювати дзвінки на лінію можна цілодобово, безкоштовно й анонімно. Крім того, отримати допомогу можна і через чат-бот StopSextingBot в Telegram.
